Багато українських клубів промотують бізнес своїх власників, (посилання на минулий текст) і виглядає, що це робоча схема для наших футбольних команд. Але випадок «Дніпра-1» вирізняється навіть на цьому фоні. «Спортклубівці» рекламують бізнес, який виглядає як не робочий, або той, що працює дуже обмежено.

З сезону-2023/24 титульним спонсором дніпрян стала авіакомпанія Windrose 

«Дніпро-1» на початку сезону грали в кваліфікації ЛЧ, тому бренд логічно міг претендувати на охоплення аудиторії закордоном. З точки зору авіакомпанії, яка працює на міжнародний ринок – це виглядає нормальним ходом. Зрозуміло, що ні про які польоти з України зараз не може бути мови через війну.

Компанія Windrose ніяк не оголошувала про старт партнерства з СК Дніпро-1, більш того, соц мережі клубу також не робили окремого повідомлення, не говорячи вже про якусь масштабну презентацію нового генерального спонсора.

На сайті Дніпра-1 є повідомлення про те, що на футболках буде зображений логотип Windrose, однак жодних гіперпосилань на компанію не розміщено, навіть ілюстративне фото додане до статті з фотошопним віжуалом. На нашу думку, можна було принаймні сфотографувати пару керівників компаній з футболкою в руках (це взагалі мастхев).

Після початку повномасштабного вторгнення Windrose оголосила про припинення роботи

На їх сайті та у соцмережах вказано, що виконання рейсів припинено на невизначений термін. Зрідка у соцмережах з’являються різної тематики публікації, однак вони виглядають не пов’язаними з операційним функціонуванням компанії. За вказаним у інстаграмі телефоном постійно відповідають: «На жаль, на даний час ми не можемо відповісти на ваш дзвінок».

Портал Kiwi.com при спробі знайти рейси Windrose, видає напис, що «компанія зараз не здійснює перевезень за жодним маршрутом».

Тим не менше, нещодавно з’явилась інформація, що певним чином компанія все ж функціонує. За даними avianews.com, з 4 травня Windrose відновила польоти на літаку Boeing 737-800, який раніше знаходився в парку МАУ. Він літає з єгипетської Хургади до різних міст Європи (Познань, Вроцлав, Берлін, Лілль, Дюссельдорф, Будапешт) та здійснює від 2 до 4 рейсів на день. Станом на 6.03.2023 Windrose використовує вже три літаки з флоту МАУ, які на початку 2023 року вона переоформила на себе, але не всі вона використовує для перевезень під брендом Windrose.

Windrose має один літак, який з очевидних причин не виконує рейсів Україною. Сам факт його існування та функціонування компанія не афішує і ніяк не рекламує. Тоді яку користь може принести промоція через футбольний клуб?

Можна припустити, що Windrose готується до повернення на ринок і рекламує себе авансом, але в Україні ця перспектива примарна, а в Європі ми не бачимо жодних ознак рекламної кампанії. До того ж, «Дніпро-1» не факт, що вийде навіть у Лігу конференцій, і на цьому все промо єдиного літака Windrose завершиться. 

Навіть якщо віце-чемпіони України далеко пройдуть у Європі, чи дійсно це допоможе підняти продажі на рейси «Боїнга» Windrose, про який майже ніхто не знає?

Плани на збільшення кількості літаків або рейсів авіакомпанії, могли би виглядати логічною причиною для спонсорського контракту з Дніпром-1, проте в такому випадку мала бути хоча б якась відповідна комунікація: посилання на сайт/соц мережі або модуль для здійснення попередніх замовлень.

Враховуючи формат співпраці та рівень залучення маркетингу компанії Windrose, зиск від цієї угоди для спонсора виглядає примарним.

Навіщо ж тоді це Windrose чи «Дніпро-1»?

Якщо абстрагуватися від операційної логіки бізнес-кооперації, то можна трохи поживити емоційно-пліткову складову і поговорити на тему Ігоря Валерійовича Коломойського.

Так, плітки українського футболу говорять, що відомий бізнесмен є фактичним власником СК Дніпро-1, тому очевидною може бути логіка за якою клуб Дніпро-1, і Windrose, що, скоріше за все, належать одному власнику підписали угоду, яка можливо базується на внутрішніх чинниках, наприклад:

1. Для того аби місце генерального спонсора в єврокубках не було пустим, його просто зайняли компанією, що більше підходила для міжнародних змагань; 
   
   Тоді стає сумно, що не було попиту на головне місце на фубтолці віце-чемпіона України з боку потенційних спонсорів.

2. В операційному бюджеті Windrose просто могли бути забюджетовані витрати на маркетинг, тому їм знайшли застосування;
3. Можливо, з точки зору фінансово-бухгалтерської діяльності однієї з компаній (або обох) потрібно було оформити таку співпрацю? Не ясно.

Загалом, в будь-якому варіанті бізнес-логіки для клубу, і спонсора не видно, якщо вона і є, то виключно внутрішня і ефекту збільшення популярізації, або іншої користі для брендів не несе. Звісно, якщо вони взагалі були закцікавлені у якісній взаємодії і лозіці. В таких обставинах марно й говорити про привабливість кейсу для ринку спонсорства, принаймні говорити позитивно про такий стиль комунікації щодо кооперації двох брендів неможливо.