З моменту приходу Тодда Боулі “Челсі” витрачає великі кошти на трансферному ринку. Влітку вони витратили понад чверть мільярда фунтів стерлінгів, а в січневе вікно витратили ще понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів, включаючи придбання Михайла Мудрика, вирвавши чудового українського форварда з рук “Арсеналу”.

Це змусило багатьох вболівальників чухати потилиці, запитуючи, як це можливо, не порушуючи правила фінансового фейр-плей.

Боулі добре усвідомлює цю проблему, оскільки він зауважив: “ФФП починає “скалити зуби”, і це обмежить можливість купувати гравців за будь-яку ціну. Це може означати фінансові санкції та дискваліфікацію зі спортивних змагань”.

У цьому блозі ми розглянемо фінансові наслідки масштабних трансферних витрат “Челсі” і пояснимо, як облік торгівлі гравцями допомагає футбольним клубам досягати своїх цілей у рамках ФФП.

Валідність рахунків

На жаль, остання звітність, опублікована “Челсі”, стосується сезону 2020/21, тому для цього аналізу знадобляться оцінки як для 2021/22, так і для 2022/23 років. Отже, це не точна наука, і тут діють звичайні застереження (хоча у нас є деякі цифри за 2021/22 рік з нещодавно опублікованого звіту Deloitte Money League).

Крім того, суми, витрачені на трансферні збори та заробітну плату, не є публічною інформацією в Англії. Це означає, що цифри, використані в цьому аналізі, не будуть на 100% правильними, але вони повинні бути достатньо точними, щоб проілюструвати фінансовий вплив транзакцій.

Трансфери

Коли консорціум на чолі з Боулі та Clearlake Capital придбав “Челсі”, мало хто очікував, що вони будуть настільки активними на трансферному ринку, враховуючи, що приватні інвестори зазвичай зосереджені на поверненні капіталу.

Тому досить дивно, що в сезоні 2022/23 “Челсі” витратив на трансфери найбільше за всю свою історію. На сьогоднішній день 374 мільйони фунтів стерлінгів (без урахування потенційних доповнень) значно перевищують найбільші витрати під керівництвом Романа Абрамовича, які склали 290 мільйонів фунтів стерлінгів у 2017/18 роках.

Насправді, валові витрати “Челсі” в цьому сезоні є рекордними для всіх клубів Англії, значно випереджаючи витрати “Манчестер Сіті” в 2017/18 році, які склали 328 млн фунтів стерлінгів. При цьому “Челсі” не звикати розкидатися грошима, на його частку припадає три з чотирьох найбільших річних трансферних витрат.

Придбання гравців – останні 2 роки

На сьогоднішній день “Челсі” витратив 119 млн фунтів стерлінгів на придбання Михайла Мудрика, Бенуа Бадіашиля, Андрея Сантоса та Давіда Датро Фофани, а також 10 млн фунтів стерлінгів на оренду Жоао Фелікса на шість місяців.

Якщо додати цю суму до 253 млн фунтів, витрачених влітку, то загальна сума витрат на трансфери у 2022/23 році складе 372 млн фунтів (або 385 млн фунтів, якщо врахувати 13 млн фунтів за оренду). Загальні витрати зростуть до приголомшливих 436 млн фунтів стерлінгів, якщо врахувати додаткові витрати в розмірі 51 млн фунтів.

Влітку були придбані Веслі Фофана, Марк Кукурелла, Рахім Стерлінг, Каліду Кулібалі, Карні Чуквуемека, Чезаре Казадей, Габріель Слоніна та П’єр-Емерік Обамеянг.

У сезоні 2021/22 було придбано Ромелу Лукаку майже за 100 мільйонів фунтів стерлінгів, а це означає, що за останні два роки “Челсі” витратив близько півмільярда фунтів на трансферні платежі. Крім того, на фінансовий результат клубу вплинули орендовані гравці (прихід і повернення).

До речі, це не враховує потенційну покупку Крістофера Нкунку у “РБ Лейпциг” за 63 млн фунтів, яка буде заброньована лише цього літа, тому включена до звітності за 2023/24 рік.

Вплив на звіт про прибутки та збитки “Челсі” буде зумовлений двома факторами:

Зарплати нових гравців, які я оцінив у 132 млн фунтів стерлінгів за останні два роки

Амортизація гравців, щорічні витрати на списання трансферних зборів, які становлять 84 млн фунтів стерлінгів.

Це дає щорічне збільшення бази витрат на 216 млн фунтів стерлінгів.

Продажі гравців – останні 2 роки

За останні два роки “Челсі” продав гравців на 209 млн фунтів стерлінгів, включаючи Теммі Абрахама, Курта Зуму, Фікайо Томорі, Тімо Вернера, Марка Гехі, Емерсона та Едена Азара (додатково), а також 12 млн фунтів стерлінгів за кредити.

Це принесло значний прибуток у 192 млн фунтів стерлінгів, оскільки більшість гравців, що пішли, були або вихованцями Академії (нульова вартість у бухгалтерських книгах), або були повністю амортизовані.

Крім того, “Челсі” виграє від зменшення витрат на заробітну плату та амортизацію гравців, які покинули команду, навіть якщо за них не було сплачено трансферну вартість, наприклад, Антоніо Рюдігера, Андреаса Крістенсена, Маркоса Алонсо та Денні Дрінквотера.

Орієнтовна річна економія становить 107 млн фунтів стерлінгів на заробітну плату та 23 млн фунтів стерлінгів на амортизацію гравців, що означає, що загалом витрати зменшаться на 130 млн фунтів стерлінгів.

Облік торгівлі гравцями

Тут нам потрібно розглянути, як торгівля гравцями відображається у звітності клубу, оскільки це дуже допомогло “Челсі” залишатися в рамках правил ФФП. Ключовим моментом тут є те, що коли гравця купують, його вартість розподіляється на кілька років, але будь-який прибуток, отриманий від продажу гравця, одразу ж зараховується на рахунки.

Трансферні платежі не списуються повністю на витрати під час придбання гравця, а списуються рівномірно протягом усього терміну дії контракту через амортизацію гравця. Таким чином, якщо гравця придбано за 60 млн фунтів стерлінгів з 5-річним контрактом, то річна амортизація становить 12 млн фунтів стерлінгів, тобто 60 млн фунтів стерлінгів, поділених на 5 років.

Однак, якщо гравець, куплений за 60 млн. фунтів стерлінгів, буде проданий за 50 млн. фунтів стерлінгів через 3 роки, що призведе до грошових витрат у розмірі 10 млн. фунтів стерлінгів, бухгалтерський прибуток фактично становить 26 млн. фунтів стерлінгів, тобто 50 млн. фунтів стерлінгів виручки від продажу мінус 24 млн. фунтів стерлінгів вартості (після зменшення вартості 60 млн. фунтів стерлінгів на 36 млн. фунтів стерлінгів амортизаційних відрахувань, тобто 3 роки по 12 млн. фунтів стерлінгів).

Відмінністю підходу “Челсі” під керівництвом Боулі є тривалість контрактів, які укладаються з новими гравцями. Наприклад, Мудрик підписав угоду на 8 з половиною років, тоді як центральні захисники Бенуа Бадіашіле та Веслі Фофана підписали контракти на 7 з половиною років та 7 років відповідно.

Це має перевагу в тому, що вартість трансферу розподіляється на більшу кількість років, тим самим зменшуючи щорічні витрати, які відображаються у звіті про прибутки та збитки і враховуються при розрахунку ФФП.

Якщо ми розглянемо покупку гравця вартістю 60 млн фунтів стерлінгів, це призведе до щорічної амортизації гравця в розмірі 15 млн фунтів стерлінгів при 4-річному контракті, але лише 7,5 млн фунтів стерлінгів при 8-річній угоді. Це може здатися невеликою сумою, але якщо її застосувати до трансферних витрат “Челсі” у розмірі 372 млн фунтів стерлінгів у сезоні 2022/23, то скорочення становитиме 46,5 млн фунтів на рік. Цього може бути достатньо, щоб змінити ситуацію для FFP.

Американські спортивні франшизи часто укладають довгострокові контракти з найкращими талантами, але це не панацея, оскільки це збільшує загальну відданість клубу. Наприклад, Мудрик отримує 100 тис. фунтів стерлінгів на тиждень, тож “Челсі” витратить 106 млн фунтів стерлінгів протягом його тривалого контракту (132 млн фунтів стерлінгів, якщо будуть сплачені трансферні відступні). Як то кажуть, “безкоштовних обідів не буває”.

Якщо гравець проявить себе, то це виявиться дуже вигідною інвестицією. Однак ця стратегія також несе в собі значний ризик, оскільки “Челсі” може отримати гравця з низькими показниками та високою заробітною платою, якого буде складно продати.

Вплив трансферів “Челсі” на бухгалтерський облік

Можливо, дивно, але чистий результат трансферної діяльності “Челсі” за останні два сезони насправді є позитивним, збільшивши чистий прибуток на 107 млн фунтів стерлінгів.

Так, їхні величезні покупки, очевидно, збільшують витрати – на 216 млн фунтів стерлінгів (заробітна плата – 132 млн фунтів стерлінгів та амортизація гравців – 84 млн фунтів стерлінгів). Однак, це частково пом’якшується зменшенням витрат на 131 млн. фунтів після відходу гравців (заробітна плата 107 млн. фунтів та амортизація гравців 24 млн. фунтів). Це дає чисте збільшення річних витрат на 85 млн фунтів стерлінгів.

Це буде більш ніж компенсовано 192 млн. фунтів стерлінгів прибутку від продажу гравців (включаючи плату за кредити), в результаті чого загальний прибуток складе 107 млн. фунтів стерлінгів. Як сказав колись покійний Сід Водделл: “Це чарівний дартс!”

Трансфери попередніх років

Великі витрати не є чимось новим для “Челсі”, який витратив майже мільярд фунтів стерлінгів на валові трансфери за 5 років до 2020/21 року, що стало найвищим показником у Прем’єр-лізі разом із “Манчестер Сіті”, але значно випередило “Манчестер Юнайтед” на 850 млн фунтів, “Арсенал” – на 676 млн фунтів і “Ліверпуль” – на 660 млн фунтів.

На сьогоднішній день амортизація гравців “Челсі” у розмірі 162 млн фунтів стерлінгів є найвищою у Прем’єр-лізі, що значно перевищує показники “Манчестер Юнайтед” у 149 млн фунтів стерлінгів та “Манчестер Сіті” у 141 млн фунтів стерлінгів, що свідчить про значні трансферні витрати клубу. Це одна з причин, чому клуб намагається зменшити амортизацію на нових гравців.

У 2020/21 сезоні “Челсі” зарезервував 12 млн фунтів стерлінгів на знецінення гравців, що допоможе зменшити амортизацію в майбутньому. Також має відбутися скорочення за рахунок повної амортизації або пролонгації деяких контрактів.

Проте, виходячи з нашої моделі трансферів, амортизація гравців все одно має зрости до 166 млн фунтів стерлінгів у 2021/22 році та 212 млн фунтів стерлінгів у 2022/23 році.

Операційний прибуток/збиток

Бізнес-модель “Челсі”, по суті, полягає в тому, щоб компенсувати великі операційні збитки прибутками від продажу гравців. Як результат, за останні 3 роки вони зазнали 406 млн фунтів стерлінгів операційних збитків (за винятком виняткових статей), а їхній дефіцит у 159 млн фунтів стерлінгів у 2020/21 році був чи не найгіршим у Прем’єр-лізі.

Прибуток від продажу гравців

На противагу цьому, “Челсі” за останні п’ять років отримав вражаючий прибуток від продажу гравців у розмірі 413 млн фунтів стерлінгів, включаючи хороші гроші від випускників Академії, які є чистим прибутком. Це, безумовно, найвищий показник у вищому дивізіоні, значно більший, ніж у їхніх конкурентів, наприклад, у “Ліверпуля” з 274 млн фунтів стерлінгів.

Однак сумнівно, чи зможе “Челсі” досягти подібних прибутків у майбутньому, оскільки зараз у них величезний склад і їм явно потрібно розвантажити гравців. Інші клуби будуть використовувати це знання на свою користь і намагатимуться придбати гравців за низьку ціну. Можливо навіть, що “Челсі” доведеться платити гравцям, щоб вони пішли, як це зробив “Арсенал” з Озілом та Обамеянгом.

Прибутки

Історія з доходами “Челсі” менш захоплююча, ніж з продажами гравців. Як і в інших клубів, їхні доходи впали під час пандемії, але, що важливіше, їхнє зростання з 2012 року, коли вони посідали друге місце за доходами в Англії, було набагато нижчим, ніж у “Манчестер Сіті”, “Ліверпуля”, “Манчестер Юнайтед” і “Тоттенгема”.

В результаті “Челсі” посідає лише четверте місце за доходами в Англії з великим відставанням від трійки лідерів.

Прибуток/збиток до оподаткування

Якщо скласти всі ці елементи разом, то високі прибутки “Челсі” від продажу гравців дозволили їм п’ять разів за останні 10 років повідомляти про прибуток до сплати податків. Однак за останні три роки вони втратили 222 млн фунтів стерлінгів, зокрема 156 млн фунтів стерлінгів у 2020/21 році та 102 млн фунтів стерлінгів у 2018/19 році.

Очевидно, що на це негативно вплинув COVID, але це був другий за величиною збиток у Прем’єр-лізі за цей період.

Очікувані прибутки/збитки – 2021/22 та 2022/23 роки

Це важливо, оскільки FFP має 3-річний період моніторингу. Це означає, що для того, щоб зрозуміти поточну позицію “Челсі” в FFP, нам потрібно оцінити їхній прибуток/(збиток) за два роки після останньої звітності за 2020/21 рр., щоб отримати ці 3 роки. Це необхідно, якщо ми хочемо побачити, чи можуть їхні нещодавні трансферні витрати викликати будь-які проблеми з точки зору фінансового фейр-плей.

Оскільки це лише оцінки, застосовуються звичайні попередження щодо здоров’я.

Доходи в день матчу

За даними Deloitte Money League, дохід “Челсі” за день матчу у 2021/22 році склав £69 млн, що відповідає моїм попереднім оцінкам, заснованим на середньому доході в £2,4 млн за матч у сезоні 2019/20 (за ігри з вболівальниками). Схоже, що на цей потік доходів не сильно вплинули санкції на продаж квитків, застосовані до кількох матчів після санкцій проти Абрамовича.

Я оцінив меншу кількість домашніх матчів у сезоні 2022/23, оскільки “Челсі” не зіграв жодного домашнього матчу як у Кубку Англії, так і в Кубку Карабаху, двічі вилетівши від “Манчестер Сіті” на “Етіхаді”. Однак вони дійшли до 16-ї стадії Ліги чемпіонів, де, за моїми припущеннями, здолають дортмундську “Боруссію”, але вилетять у чвертьфіналі. Це означатиме 24 домашні матчі, а отже, 57 мільйонів фунтів стерлінгів доходу.

Доходи від трансляцій

Доходи “Челсі” від трансляцій зросли до £274 млн у 2021 році, але вони були завищені двома факторами:

Оскільки сезон 2019/20 був продовжений через COVID, деякі ігри були зіграні після закриття звітності 30 червня. Доходи від цих ігор були перенесені на рахунки 2020/21 року.

Значні призові від перемоги “Челсі” в Лізі чемпіонів.

Тому не дивно, що “Делойт” оцінює доходи “Челсі” від трансляцій у 2021/22 році на значно нижчому рівні – 235 млн фунтів стерлінгів. Зменшення через відкладені доходи та менший прогрес у Лізі чемпіонів було частково компенсовано більшими коштами за кращий фініш у Прем’єр-лізі – 2 млн фунтів стерлінгів, а також доходами від перемоги в Суперкубку УЄФА – 4 млн фунтів стерлінгів та Чемпіонаті світу з футболу – 4 млн фунтів стерлінгів.

“Челсі” заробив 106 млн фунтів стерлінгів (120 млн євро) за перемогу в Лізі чемпіонів у 2002/21 році, але, за моїми оцінками, ця сума зменшилася на 26 млн фунтів стерлінгів до 80 млн фунтів стерлінгів (90 млн євро) у 2021/22 році, коли вони були вибиті “Реалом” у чвертьфіналі.

Аналогічно, я оцінив 81 млн фунтів стерлінгів телевізійних доходів від Ліги чемпіонів 2022/23, припускаючи, що “Челсі” дійде до чвертьфіналу, що буде приблизно на тому ж рівні, що й у 2021/22 році.

“Челсі” заробив величезну суму в Європі, двічі вигравши Лігу чемпіонів і Лігу Європи з 2012 року. Однак Ліга чемпіонів набагато прибутковіша, тому важливо, щоб “Челсі” пройшов кваліфікацію до головного європейського турніру, інакше їхній виклик у ЛЧ буде набагато складнішим.

Якщо припустити, що “Челсі” посяде нижчу фінішну позицію в сезоні 2022/23 (враховуючи, що зараз вони посідають 10-те місце), але збільшить виплати за 2020/21 рік відповідно до нової угоди про телевізійну трансляцію Прем’єр-ліги, яка зросла на 14% (внутрішні угоди не змінилися, а закордонні зросли на 33%), то це дасть чисте збільшення на 11 млн фунтів стерлінгів. Однак, не було повторення Суперкубку та Клубного чемпіонату світу, що означало б скорочення на 8 млн. фунтів стерлінгів. Чисте збільшення на 3 млн фунтів означає 238 млн фунтів доходу від трансляцій у 2022/23 році. 

Комерційний дохід

Комерційне зростання “Челсі” за останні 10 років було одним з найнижчих серед клубів “Великої шістки”, тож їхні 177 млн фунтів стерлінгів зараз значно поступаються першій трійці, а також відстають від “Тоттенхема”.

Це, безумовно, буде сферою уваги нових власників “Челсі”, які сподіваються привнести американський досвід у комерційну діяльність клубу.

“Челсі” уклав 15-річну угоду з Nike на суму 60 мільйонів фунтів стерлінгів, але спонсорство футбольної форми на суму 40 мільйонів фунтів стерлінгів закінчується в червні 2023 року, тож тут є можливість для збільшення. У 2021/22 році було укладено нову угоду з Trivago на 10 мільйонів фунтів стерлінгів, а в 2022/23 році Whale Fin замінив Hyundai в якості спонсора гетрів, що збільшило дохід з 6 до 20 мільйонів фунтів стерлінгів.

За даними Deloitte, комерційний дохід “Челсі” відновився до 177 млн фунтів стерлінгів, що майже відповідає допандемічному піку в 180 млн фунтів стерлінгів. Це вражаюче досягнення, оскільки їм довелося б враховувати вплив санкцій Абрамовича, тобто призупинення спонсорства Three shirt на 3 місяці, а також закриття торгових точок.

Для цілей прогнозу на 2022/23 рік я припустив, що комерційний дохід повернувся до рівня 180 млн фунтів стерлінгів до пандемії, а потім додав 14 млн фунтів стерлінгів від спонсорства плюс 10 млн фунтів стерлінгів на нові партнерства. Це дало б 204 млн фунтів стерлінгів комерційного доходу.

Інші операційні доходи

У 2020/21 році “Челсі” також включив 13 млн фунтів стерлінгів до інших операційних доходів, які включають витрати на підзарядку в розмірі 10,6 млн фунтів стерлінгів (детальна інформація не надається), податковий кредит на дослідження та розробки в розмірі 1,1 млн фунтів стерлінгів та страхові відшкодування в розмірі 0,8 млн фунтів стерлінгів. Це був найвищий показник у Прем’єр-лізі.

Я припустив, що цей одноразовий дохід не повториться ні в 2021/22, ні в 2022/23 роках.

Заробітна плата

Фонд заробітної плати “Челсі” у розмірі 342 млн фунтів стерлінгів наразі є четвертим за величиною у Прем’єр-лізі, його випереджають лише “Манчестер Юнайтед” – 384 млн фунтів, “Ліверпуль” – 368 млн і “Манчестер Сіті” – 354 млн фунтів.

Фонд заробітної плати “Челсі” на 2021/22 рр. включатиме змодельоване збільшення витрат на трансфери (чисте збільшення на 15 млн фунтів стерлінгів) та деякі продовження контрактів, але зменшиться, оскільки не повториться бонус за перемогу в Лізі чемпіонів минулого року.

Взявши 342 млн фунтів за нову базу, я додав 10 млн фунтів чистого збільшення на трансфери у 2022/23 році плюс ще 10 млн фунтів на продовження контрактів, що в сумі дало 362 млн фунтів заробітної плати.

Інші витрати

Інші витрати були дефльовані у 2020/21 році, оскільки були понесені менші витрати на проведення матчів за зачиненими дверима. Я припускаю, що за два сезони, що минули з того часу, вони повернуться до середнього показника до пандемії – близько 100 млн фунтів стерлінгів. 

Виняткові статті

Нарешті, у 2020/21 році було витрачено 24 млн фунтів стерлінгів на невизначені судові витрати. “Челсі” часто замовляв “виняткові статті” (211 млн фунтів стерлінгів з 2005 року), але я припускаю, що в 2021/22 році вони були нульовими. Однак повідомлялося, що Томас Тухель і його тренерський штаб отримали близько 10 млн фунтів стерлінгів після того, як їх звільнили у вересні 2022 року.

Звіт про прибутки та збитки

Якщо об’єднати всі ці оцінки разом, то в 2021/22 році “Челсі” отримає 19 млн фунтів стерлінгів прибутку до оподаткування, оскільки значний операційний збиток у розмірі 139 млн фунтів стерлінгів більш ніж компенсується величезним прибутком у розмірі 160 млн фунтів стерлінгів від продажу гравців. Це фактично найвищий прибуток від продажу гравців в Англії за всю історію клубу, який перевершить власний прибуток “Челсі” у 143 млн фунтів стерлінгів у 2019/20 році.

Витрати на трансфери в цьому сезоні означають, що “Челсі” зазнає значних збитків у розмірі 166 мільйонів фунтів стерлінгів у 2022/23 році, хоча вони можуть бути пом’якшені за рахунок продажу деяких гравців до кінця січневого трансферного вікна.

Прибуток від продажу гравців наразі становить лише 32 мільйони фунтів стерлінгів (включно з платою за оренду), що є низьким показником для “синіх”. Наприклад, Тімо Вернер був фактично проданий за невеликий бухгалтерський збиток у розмірі 4 млн фунтів. Цього аж ніяк не достатньо, щоб компенсувати величезні операційні збитки у 198 млн фунтів стерлінгів.

Ще раз про дешеві місця: до цих оцінок на 2021/22 та 2022/23 роки слід ставитися з обережністю, оскільки вони грунтуються на кількох припущеннях. Тим не менш, результат має бути в цілому обґрунтованим.

Фінансовий фейр-плей

Є два аспекти, які слід враховувати для ФФП:

Правила прибутковості та стійкості Прем’єр-ліги

Правила фінансової стійкості УЄФА, включаючи новий коефіцієнт контролю витрат на команду

У фінансовій звітності “Челсі” за 2020/21 рік зазначено, що “клуб дотримується цих правил з моменту їх запровадження у 2012 році і планує робити це в осяжному майбутньому”. Отже, давайте спочатку подивимося, як їм вдавалося це робити до цього часу.

Прем’єр-ліга – прибутковість і стійкість

Витрати “Челсі” обмежені правилами прибутковості та стійкості Прем’єр-ліги (P&S). Вони допускають збитки в розмірі 5 млн фунтів на рік, які можуть бути збільшені за рахунок вливання 30 млн фунтів, що дає допустимі збитки в розмірі 35 млн фунтів на рік. Це становить 105 млн фунтів стерлінгів за 3-річний період моніторингу.

На перший погляд, справи у “Челсі” виглядають не надто добре, оскільки їхній збиток до оподаткування за останні 3 роки склав 222 млн фунтів стерлінгів, про які ми писали раніше (2018/19 – 102 млн фунтів стерлінгів, 2019/20 – 36 млн фунтів стерлінгів прибутку, 2020/21 – 156 млн фунтів стерлінгів збитку).

Однак Прем’єр-ліга пом’якшила правила, щоб нейтралізувати негативний вплив COVID, тому в період моніторингу 2022 року сезони 2019/20 і 2020/21 оцінювалися як єдиний (середній) період.

Це важливо, оскільки дозволило “Челсі” включити в розрахунок прибуток у розмірі 67 млн фунтів стерлінгів, який вони отримали в 2017/18 році. Виходячи з цього, їхній збиток до оподаткування за скоригований 3-річний період моніторингу до 2020/21 року (остання опублікована звітність) склав “лише” 94 млн фунтів стерлінгів, що на 11 млн фунтів краще, ніж максимально допустимий збиток P&S у розмірі 105 млн фунтів стерлінгів.

Крім того, “Челсі” може зробити поправку на “здорові” витрати в розмірі 85 млн фунтів стерлінгів (амортизація – 29 млн фунтів, амортизація, не пов’язана з гравцями – 6 млн фунтів, розвиток молоді – 30 млн фунтів, жіночий футбол – 14 млн фунтів і соціальні витрати – 6 млн фунтів), що дає збиток у розмірі 10 млн фунтів стерлінгів, тобто на 95 млн фунтів краще, ніж допустимий збиток у 105 млн фунтів стерлінгів.

Челсі також може коригувати негативний вплив COVID. Клуб не розкрив цю інформацію, але я оцінив скорочення доходів на 128 млн фунтів стерлінгів (76 млн фунтів у день матчу, 36 млн фунтів комерційних доходів і 16 млн фунтів від трансляцій), що частково компенсується економією витрат на 58 млн фунтів стерлінгів.

Це дає чистий вплив COVID на 70 млн фунтів стерлінгів, що в середньому становить 35 млн фунтів стерлінгів за останні 2 роки).

Таким чином, збиток “Челсі” до оподаткування у розмірі 94 млн фунтів стерлінгів за 3-річний період моніторингу був покращений на 85 млн фунтів стерлінгів дозволених відрахувань і 35 млн фунтів стерлінгів впливу COVID, що дало 25 млн фунтів стерлінгів скоригованого прибутку від операційної діяльності.

Іншими словами, на кінець 2020/21 року “Челсі” отримав на 130 млн фунтів стерлінгів більше, ніж дозволений збиток у розмірі 105 млн фунтів стерлінгів, що є комфортною різницею.

У 2021/22 році ситуація виглядає дещо жорсткішою, виходячи з нашої оцінки прибутку/(збитку), особливо з огляду на те, що 3-річний період моніторингу не враховує прибуток до оподаткування у розмірі 67 млн фунтів стерлінгів у 2017/18 році. На зміну йому приходить прогнозований прибуток у розмірі 19 млн фунтів стерлінгів у 2021/22 році, що в сумі дає 143 млн фунтів стерлінгів збитку.

Однак, завдяки дозволеним відрахуванням у розмірі 87 млн фунтів стерлінгів та коригуванню на COVID у розмірі 35 млн фунтів стерлінгів, збиток P&S зменшується до 21 млн фунтів стерлінгів, що все одно на 84 млн фунтів стерлінгів краще, ніж ліміт у 105 млн фунтів стерлінгів.

Безумовно, величезні трансферні витрати минулого літа і в січні цього року виведуть “Челсі” за межі ліміту? Ну, я оцінив збиток у 166 млн фунтів стерлінгів на 2022/23 рік, що означає 207 млн фунтів стерлінгів за період моніторингу.

Однак, навіть з таким значним дефіцитом, “Челсі” все одно буде в порядку згідно з правилами Прем’єр-ліги, завдяки різним надбавкам, хоча їхній запас міцності впаде до 21 млн фунтів.

Зрозуміло, що це лише змодельовані цифри, але вони підкреслюють, що провідні клуби часто мають більше простору для маневру, ніж люди можуть подумати.

УЄФА – фінансова стійкість

Однак, “Челсі” доведеться зіткнутися з більш серйозним викликом, щоб відповідати правилам FFP УЄФА, які є більш суворими, ніж у Прем’єр-лізі, оскільки допустимі збитки (“допустиме відхилення”) за 3 роки становлять лише 30 млн євро (включаючи 25 млн євро власного капіталу), у порівнянні з 105 млн фунтів стерлінгів у Прем’єр-лізі.

У 2020/21 році “Челсі” був у повному порядку (на 59 млн євро краще, ніж допустимий збиток), і, за моїми оцінками, у 2021/22 році він буде на 6 млн євро нижчим за ліміт.

Навіть якщо “Челсі” в підсумку трохи перевищує допустимий збиток, вони не будуть надто стурбовані. Якщо поглянути на останні штрафи УЄФА, оголошені у вересні 2022 року, то вони не були надто обтяжливими для клубу з такою фінансовою підтримкою, як у “Челсі”.

Навіть коли штраф становив 65 млн євро (для “Парі Сен-Жермен”), лише невелика частина суми була виплачена негайно (10 млн євро), а решта 55 млн євро – умовно. Це буде залежати від дотримання планових показників у майбутньому, і правління “Челсі” буде впевнене в тому, що в майбутньому показники будуть кращими.

Консорціум Boehly може вважати такий штраф фактично витратами на ведення бізнесу, які варто сплатити, якщо це дозволить їм створити команду, здатну кинути виклик на найвищому рівні.

Крім того, з 2023/24 року ліміт ФФП УЄФА було подвійно з 30 млн євро до 60 млн євро, за умови, що перевищення понад 5 млн євро покривається за рахунок власного внеску власника. Це стосується і 2022/23 року як 3-го року відповідного періоду моніторингу,

Крім того, якщо клуб вважається таким, що перебуває у доброму фінансовому стані, то йому може бути дозволено доплатити до 10 млн. євро за звітний період, тобто 30 млн. євро за 3-річний період моніторингу. Це означатиме, що допустимі збитки клубу в рамках ФФП потенційно можуть потроїтися з 30 млн. євро до 90 млн. євро.

Виходячи з цього, прогнозовані збитки “Челсі” у розмірі 96 млн євро за 3-річний період моніторингу до 2022/23 рр. все ще перевищують потенційний ліміт УЄФА в 90 млн євро, але різниця є відносно не суттєвою і становить лише 6 млн євро. Цей розрив можна було б легко закрити, продавши кількох гравців у це вікно.

УЄФА також запровадив контроль над витратами на команду за допомогою нового співвідношення заробітної плати гравців, трансферів та агентських гонорарів, яке буде обмежено до 70% від доходу та прибутку від продажу гравців, хоча це буде відбуватися поступово протягом 3 сезонів (90% у 2023/24, 80% у 2024/25 та 70% з 2025/26), що дасть клубам час навести лад у своїй фінансовій системі.

Варто зазначити, що співвідношення витрат не включає всі зарплати, а лише зарплати гравців (чоловіків-професіоналів) і головного тренера, але воно також включає бонуси, права на імідж і вихідну допомогу. На основі огляду кількох клубів, близько 90% загальної заробітної плати йде на гравців.

Трансферні платежі оцінюються в коефіцієнті контролю витрат через амортизацію (і зменшення корисності) гравців. Примітка: гонорари агентів капіталізуються, тому вони включені в показники амортизації.

Найважливішим елементом знаменника в коефіцієнті контролю над витратами, очевидно, є дохід, відображений у звітності.

Однак розрахунок також включає прибуток від продажу гравців, який буде оцінюватися протягом 36 місяців, пропорційно розподілений на 12 місяців. Примітка: у наступному періоді це буде “кращий з 12, 24 або 36 місяців”, тому “Челсі” знову отримує прибуток від прибуткової торгівлі гравцями.

Використовуючи ці критерії, я підрахував, що коефіцієнт “Челсі” становитиме близько 92% у 2022/23 році, тобто “десь так” з точки зору початкової мети в 90% для запровадження у 2023/24 році. Звісно, тоді їм доведеться швидко покращувати ситуацію, оскільки цільовий показник знизиться до 70% у 2025/26 році.

Борг

Роман Абрамович вклав у “Челсі” 1,5 млрд фунтів стерлінгів, що призвело до найбільшого боргу в Прем’єр-лізі, хоча повідомлялося, що колишній власник списав цей залишок в рамках продажу клубу.

Отриманий кредит у бухгалтерських книгах буде виключено з розрахунків беззбитковості, тому клуб не отримує від цього жодної вигоди, принаймні з точки зору фінансового фейр-плей.

Висновок

Очевидно, що “Челсі” повинен бути свідомим щодо фінансової чесної гри, але їхні великі витрати не означають, що вони автоматично порушують правила, особливо якщо вони зберігають свою прибуткову модель торгівлі гравцями (за допомогою бухгалтерського обліку трансферів).

Наразі виглядає так, що вони відповідатимуть правилам Прем’єр-ліги щодо прибутковості та стійкості, хоча у них виникне ще кілька проблем з ФФП УЄФА через менший розмір дозволених збитків. Однак навіть тут нові правила, які будуть впроваджені з 2023/24 року, дадуть їм більше можливостей.

“Челсі” може покращити ситуацію в цьому сезоні, продавши кількох гравців у це трансферне вікно, але вони також можуть погіршити ситуацію з ФФП подальшими покупками (наприклад, багато розмов про Кайседо та Ноні).

Найголовніше, якщо вони не потраплять до Ліги чемпіонів, то всі ставки будуть зроблені.