Кіберспорт дуже впевнено увірвався в життя соціуму. Цьому однозначно сприяв розвиток технологій, ковід та простота залучення в кіберігри.

Зараз достатньо лише купити Sony Playstation в Citrus за 23 999 грн, під’єднати майже до будь-якого телевізора чи монітора і вже можна тренуватися.

Не секрет, що футболісти давно перейшли на відеоігри як засіб абстрагування від тренувального процесу та ігор; ігри в карти (не говорячи вже про шахи) пішли в минуле. Багато гравців активно грають у Counter-Strike (такі як Мудрик, Миколенко та інші), кіберфутбол (Fifa/EAFC), Dota та інші топові кібердисципліни.

Активне залучення в тематику сягає апогею в такі моменти, як приїзд Неймара до Саши S1mple (посилання), щоб пограти в CS. Взаємні пости, лайки та репости в соцмережах футболістів з зірками кіберспорту. Все це впливає на ринок колаборацій футболу з кіберспортом, і це логічно.

Олександр Зінченко інвестує в кіберспортивну команду Passion UA.

Андрій Тотовицький купує кіберспортивний клуб і залучає до нього колишніх партнерів по команді.

Мілевський (згодні, наразі не найпопулярніший гравець) стрімить ігри в FIFA на Twitch разом зі своїм другом.

Коноплянка створює команду KONO.ECF в рамках ліги з Counter Strike.

Навіть українські футболісти розуміють (або їм хтось розумний підказує), у якому напрямку буде розвиватися індустрія розваг найближчим часом.

SMR постарався розібратися, що спільного і відмінного в цих прикладах. Яка фінансова модель кожного з них, який потенціал прибутковості, сума інвестицій та ринок.

Фінансова модель: Зінченко інвестує у розвиток спортсменів та створення команди світового рівня, орієнтуючись на перемоги у великих івентах (Major, IEM COLONE та інші). Основні статті доходів включають спонсорські контракти, призові гонорари та залучення приватних інвесторів.

Ризики та потенціал: Основним ризиком є висока конкуренція в галузі, особливо з боку міжнародних команд. Однак, завдяки амбітному підходу, використанню особистого бренду Олександра та фінансовим ресурсам, Зінченко має шанси створити команду, що зможе конкурувати з лідерами ринку.

Іншими словами, Зінченко мріє створити команду, яка складе конкуренцію Na’Vi та принесе прибуток. Дуже амбітно і цікаво з точки зору бізнесу.

Фінансова модель: Тотовицький орієнтується на створення інфраструктури для проведення тренувань та турнірів, що включає інвестиції в приміщення та технічне обладнання. Основні доходи плануються від оренди місця, обладнання та франчайзингу.

Ризики та потенціал: Найбільшим ризиком є обмежена платоспроможність українського ринку та проблематика створення офлайн івентів через війну. Однак, розширення на європейський ринок може суттєво підвищити прибутковість проекту.

Фінансова модель: Проєкт поки не розглядається як серйозний бізнес, проте його розвиток може включати монетизацію за рахунок залучення глядацької аудиторії, спонсорських інтеграцій та продакт плейсменту.

Ризики та потенціал: Відсутність чіткої бізнес-стратегії є найбільшим ризиком. Однак, зі зростанням популярності стрімінгу та інтеграції з брендами проєкт може стати прибутковим.

Міжнародний контекст: Подібні моделі використовуються успішними стрімерами на платформах Twitch та YouTube, що підтверджує можливість монетизації цього напрямку.

Найцікавіша та потенційно ексклюзивна бізнес-модель стосується команди KONO.ECF.

Фінансова модель: Створена Євгеном Коноплянкою та Олегом Шустенком (чемпіоном Європи з кіберфутболу FIFA) команда передбачає інвестиції в імідж команди (а цілком ймовірно, і в лігу), щоб створити потоковий кіберпродукт під букмекерські компанії. Щось схоже вже реалізувала ліга ECF, яка співпрацює з кіберспортивною лігою Esports Battle, що є чи не найбільш популярною в світі лігою по продажу контенту для букмекерських компаній.

Ризики та потенціал: Успішність проекту залежить від здатності команди залучити значну аудиторію та стати конкурентоспроможною на ринку кіберспортивних ліг. Ринок ставок на кіберспорт демонструє зростання, що робить цю інвестицію перспективною.

Міжнародний контекст: Подібні ініціативи вже реалізуються провідними кіберспортивними лігами світу, що підвищує шанси на успіх KONO.ECF.

Висновок

Активність українських футболістів у сфері кіберспорту свідчить про їхню здатність мислити стратегічно та орієнтуватися на довгострокову перспективу, це вже щось схоже на приклад європейських спортсменів. Інвестиції в кіберспорт можуть стати важливим напрямком розвитку спортивного бізнесу в Україні, а також допомогти спортсменам диверсифікувати свої доходи та зміцнити свій імідж. 

З’являються компанії та менеджери, що управляють активами, здійснюють операційне керування бізнесами та допомагають футболісту бути не лише спортсменом, а й справжнім селебріті, імідж якого обростає суспільно прийнятними активностями, що виходять за межі вміння бити по м’ячу.