Перші спонсори українського футболу. Частина 1: Daewoo, Lufthansa та американські комп’ютери

Як у українських клубів з’являлися перші рекламні контракти? Хто фінансував «Шахтар» до Ахметова, а «Динамо» до Суркісів? 

Хоча всі українські (та загалом радянські) клуби існували при заводах чи відомствах, з падінням “совку” ці зв’язки руйнувались, а на їх місці створювались нові – комерційні.

Особливо цікаво було спостерігати за цим ще до становлення перших українських олігархів, коли президент і титульний спонсор не були одним цілим, і спонсори укладали угоди реально оцінюючи переваги того чи іншого клубу.  

Хоча інформації про «комерсів» 90-х дуже мало, частково відновити події дозволяють сайти колекціонерів футбольних форм, дещо доводилося збирати по частинками із спогадів гравців, а інші деталі – на мертвих фанатських форумах.

У цьому тексті ми розглянемо перших комерційних спонсорів українських клубів у епоху пізнього СРСР та перших років Незалежності. Перша частина присвячена «Динамо» та «Дніпру». У другій – ми розповімо історію «Шахтаря», «Металіста» та «Чорноморця» та деяких інших клубів.

«Динамо»

Першим радянським клубом, який почав працювати із комерційними спонсорами стало київське «Динамо». Все почалось у 1987 році із спонсора «Сommodore», американською компанією яка виробляла домашні комп’ютери.

Спочатку сторони домовились про розміщення бренду на товариському турнірі у Німеччині, а згодом – на всі єврокубкові матчі. Олександр Заваров пригадував, що за це команді подарували комп’ютери “без монітору”, тобто приблизно ось такі:

Перший титульний спонсор – це був сміливий крок на ті часи, який Валерій Лобановський навряд узгоджував із московськими чиновниками.

Зараз навіть важко зрозуміти як проходили валютні розрахунки з киянами і чи доходили тоді кошти до клубу. 

Через “затяги” режиму, спочатку на деяких фото навіть приходилось замальовувати титульного спонсора маркером.

Тим не менш, Ігор Бєланов отримував Золотий м’яч на Олімпійському стадіоні у Києві саме у формі із «Commodore».

Приблизно в цей час «Commodore» також була титульним спонсором «Челсі», «Баварії» та «ПСЖ» (це якби зараз у «Динамо» був спонсор «Fly Emirates»).

Зараз “олдові” футболки цих клубів популярні серед людей, які поєднують стиль та футбол. Можливо, зараз «Динамо» могло би також перевипустити якусь із старих версій своєї форми, таким чином заробивши кошти на благодійність, звісно є питання до прав на дизайн з Adidas, проте багато клубів ці питання вирішують репліками. 

Врешті, після припинення співпраці з киянами, за кілька років компанія збанкрутувала. 

Далі був недовгий період спонсорства з «OCRIM» — компанії, що виробляла обладнання для переробки зерна. Цей спонсор вже був нав’язаний чиновниками “згори”. Такого ж спонсора мали і інші команди СРСР, що грали у єврокубках. Жоден клуб не отримував коштів за рекламу. 

У проміжку з 1989 по 1990 ненадовго спонсором стала італійська текстильна компанія «FISAC Como Italy», яка також збанкрутувала кілька років потому. 

Нарешті, першим  солідним  спонсором «Динамо» став німецький авіаперевізник «Lufthansa», з яким клуб пережив розвал СРСР (угода тривала з 1991 до 1994-го року).

«Lufthansa» засвітилась на жовтому комплекті форми киян і навіть червоному (виготовленому під товариський турнір в Ізраїлі). Виглядало стильно, особливо із технічним спонсором «Umbro».

Приблизно в один час «Umbro» зробила однакові виїзні жовті комплекти для «Динамо», «Челсі» та «Евертона» — фотопруф (а можливо і ще для менш відомих клубів).

Фото проти Комана — одне з небагатьох кольорових фото з жовтим комплектом та «Luftanza».

А ось так виглядала «Lufthansa» на тренувальних та ігрових комплектах від Umbro..

До речі, за вищезгадного «Commodore» кияни також грали у червоній формі на одному з міжсезонних турнірів. 

Наступним спонсором на рекордні для киян 8 років став банк «Промінвест».  До кризи 2008 року це був один з найбільших українських банків, який все ж збанкрутував і був проданий російському банку ВЕБ.РФ .

У період «Промінвесту» у медіа писали, що «Динамо» заробляло 1 млн дол на рік за рекламним контрактом. Спростувати чи підтвердити це може лише хтось з братів Суркісів.

Проте «Динамо» завжди був цікавим як статусний клуб і політикам і бізнесу, а банки до кризи дійсно непогано заробляли.

Всі три банки, які були спонсорами «Динамо» у різні часи (окрім «Промінвесту», ще «Надра Банк» та «Приватбанк») згодом виявилися неплатоспроможними. Цікаво, що буде далі з нинішнім спонсором «А-Банком». 

Після цього у 2004-2006-х роках титульним спонсором «Динамо» стала компанія «Енергохолдинг» (фото), яка за однією з версій керувала енергетичними активами Суркісів та Медведчука, а за іншою була пов’язана із «Газпромом». 

Далі – короткий етап з «Укртелекомом» (фото), 7 років з «Приватбанком» (фото), 2 роки з «Надра Банком» (фото) та А-Банк» (фото).

«Дніпро»

Першим приватним спонсором «Дніпра», стала компанія «Danieli», яка займалась постачанням обладнання для металургійної промисловості. Це був спільний спонсор всіх радянських команд, що виступали в єврокубках сезону 1988-1989.

(скрін з відео матчу проти Бордо)

Із перемогою Дніпра у чемпіонаті СРСР із клубом підписує рекламний контракт новий спонсор «Lacobucci» — компанія-виробник деталей для літаків. Цей вибір можна пояснити, враховуючи, що материнським  підприємством Дніпра був авіакосмічний завод «Південмаш», який мав зв’язки у цій сфері. 

«Lacobucci» заплатила клубу 150 тисяч доларів за сезон і пошила два комплекта форми, а ще організувала дніпрянам поїздку до Папи Римського у Ватикан. Папа тоді навіть згадував, що грав у футбол у дитинстві

Після розвалу СРСР «Південмаш» на чолі з Леонідом Кучмою продовжував підтримувати «Дніпро» (наприклад надавав літаки на виїзди), але коштів не вистачало. 

Тоді тренер команди Микола Павлов організував фонд з приватних інвесторів куди збирав кошти на потреби клубу.

Так з 1993 по 1996 рік клуб періодично спонсорували то «Дебют-Фидав» то «Інтергаз».

За спогадами гравців, «Дебют-Фидав», підтримував команду продуктами, які возив через Польшу: борошно, ковбасу, цукери. В окремі дні – шампанське чи коньяк. Окрім цього вони платили зарплати, надавали транспорт і покривали інші витрати. 


«Інтергаз» був гравцем з більшими амбіціями, який продавав не борошно, а російський газ. Проте київська компанія не мала зв’язків з місцевою владою, що завадило стабільній співпраці і результату.

Врешті у 1996-му році«Інтергаз» перестав фінансувати команду і зайнявся іншим проєктом – клубом «ЦСКА-Борисфен» перетягнувши туди групу футболістів та німецького тренера «Дніпра» Бернда Штанге.

У цей момент шляхи «Дніпра» вперше повноцінно зустрілись із “групою Приват” Ігоря Коломойського. Як казав гендир «Дніпра» Стеценко “у складний момент плече клубу підставив Приватбанк”.

Відтоді почався найдовший в історії України спонсорський контракт з виробником напоїв «Біолою», що входила в орбіту групи Приват. З «Біолою»  клуб і дійшов до фіналу Ліги Європи у 2015 році і врешті сконав (як юридична особа). 

Бонус — «Торпедо Запоріжжя»

Хоча цей клуб, що утворився при заводі «АвтоЗАЗ» мало хто зможе сьогодні згадати, його невеличка історія заслуговує уваги.

Після розвалу СРСР, завод продовжував фінансувати клуб у повному обсягі до 1999-го року. 

У 1999-му з приходом корейських інвесторів «Daewoo», і зміною форми правління, від фінансування футболу відмовились. Проте цей недовгий період подарував клубу яскравого титульного спонсора «АвтоЗАЗ-Daewoo», з яким клуб і закінчив своє існування.

У другій частині поговоримо про те кого спонсорувала «Мівіна», про перших айтішників Донецька, а також за що спонсори обіцяли гравцям «Чорноморця» 200 доларів бонусу.

One thought on “Перші спонсори українського футболу. Частина 1: Daewoo, Lufthansa та американські комп’ютери
  1. GregoryWet
    29 Квітня 2026

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Related Posts

LEGO виходить на ринок колекційних футбольних предметів з новим набором трофеїв Чемпіонату світу з футболу

Датський виробник іграшок LEGO Group , відомий у всьому світі своїми системами конструювання з кубиків, у співпраці з FIFA , всесвітньою керівною організацією з…