Cпонсоршип та партнершип є одним із найважливіших елементів доходів у спортивному бізнесі в цивілізованому світі. Для України, як правило, це функція обслуговування для більшості компаній або їх власників.

Навіть для українського футболу, який, безумовно, вважається найбільш розвиненим і перспективним у справі залучення коштів до спорту в Україні, дохідна частина бюджету, що надходить від спонсорів, є краплею в морі. Можливо через це або з інших причин українські футбольні клуби зазвичай не використовують можливість залучення спонсорів та створення якісної інтеграції.

Успішні випадки спонсорства на практиці у нас траплялися саме тоді, коли ініціатором спонсорства був сам партнер, а не клуб, яким він спонсує.

Можна навести багато прикладів партнерства ставоківних компаній та футбольних клубів. Щодо іншого типу спонсорів, для яких реклама або інші форми участі в спортивних подіях не є частиною операційного процесу, тут все набагато складніше. Можна довго розбиратися, чи пов’язано це з тим, що клуби неактивні або економіка не розвинена, але очевидно, що в даній ситуації, як кажуть, проблеми в руках того, хто проводить справу.

На наш погляд, будь-яка галузь економіки, пов’язана зі спортом, має розвиватися за ініціативою тих, хто зацікавлений в її розвитку. Щодо футболу, ми вважаємо, що клуби не проявляють достатньо активності і не мають експертизи та якісних аргументів для рекламодавців.

Звичайно, сучасний стан української економіки, включаючи війну, передбачає, що звичайна активність іноді може навіть шкодити рекламодавцеві. Проте, якщо ця активність не є банальною та відверто формальною, вона, в будь-якому разі, може нести цінності: іміджеві, репутаційні або операційно важливі.

Зважаючи на те, наскільки розвинене донаторство в Україні в даний час, в тому числі і корпоративне, можна передбачити, що правильні інформаційні посилання та інтеграції можуть бути цікавими для потенційних партнерів. Щоб розібратися в цій темі, ми шукали приклади, де не дуже очевидні клуби або спортивні команди активно співпрацюють зі спонсорами і мають певні успіхи.

Одним з таких клубів став футбольний клуб “Володимир” із міста Володимира. З хлопцями з цього клубу нам вдалося познайомитися абсолютно випадково, оскільки вони елементарно звернулися щодо можливості співпраці з нашим виданням.

Звичайно, клуби, які займаються аматорським або напівпрофесійним футболом, не мають величезних армій фанатів. Очевидно, що клуб з чемпіонату області буде менш привабливим для рекламодавця, ніж навіть клуб з першої ліги. Проте хлопці з футбольного клубу “Володимир” мають у своєму активі 19 партнерів та спонсорів, транслюють матчі прямо з коментарями, і навіть мають власний фан-шоп.

Ми поговорили з одним із творців цього парадоксу, Василем Воєводою.

У певний момент нам дійсно стало зрозумілим, що проблеми українського спонсоршипу в топ-командах більш за все спричинені не економічною ситуацією, а рівнем активності, зацікавленості та експертизи. Тому на нашу думку, деяким клубам УПЛ однозначно варто послухати поради цих хлопців.

Дивіться детальне інтервʼю за посиланням нижче.

З Василем поговорили про:

• Історію ФК «Володимир», та процес розвиток клубу.
• На чому грунтується стратегія розвитку команди? Та які партнери є зараз у клубу.
• За рахунок чого партнери погоджувались на співпрацю з клубом з області? Яка їхня мотивація?
• Співпраця з яким партнером була найважча у підписанні.
• Яка у вас структура працівників клубу. Адже у ФК «Володимир» їх до 10 людей у різних напрямках.
• Скільки людей ходять на матчі при 45-50 000 мешканців у місті? Спойлер — футбол є дуже популярним у Володимирі.
• Чи працює зараз матчдей івенти у Володимирі?
• Які умови бартеру надаєте клуб, як працює ця взаємодія?
• Чи планує ФК «Володимир» запрошувати відомих футболістів? 
• На скільки ефективним зараз є фан-шоп?
• Що Василь порадив клубам УПЛ для розвитку спонсоршипу?
• Що могла б зробити Федерація футболу Волині для допомоги у розвитку футболу і чому не робить?